Свидовець та Горгани або чому я захотіла змінити квартиру на намет

ВЕРНУТЬСЯ К ОТЗЫВАМ

Відгук про похід: СВИДОВЕЦЬ ТА ГОРГАНИ
Автор: Вероніка Масенко, 16 років
м. Київ

*Обережно, в горах немає вай-фаю

Причина №1 Свобода

Єдине, що не давало мені за п’ять днів походу злетіти у небо – п’ятнадцятикілограмовий рюкзак за спиною. Я не нарікаю: ходьба по горах з такою вагою на плечах гарантує ну просто ідеальні форми. До того ж, за межами туристичного маршруту лишаєш набагато більший баласт: шум машин та сварки літніх жіночок у тролейбусі, цигарковий дим і любителів селфі на кожному кроці, яскраві вітрини з не менш яскравими цінниками, затхле повітря, брудний посуд, спам у соцмережах… Це все – тони непотребу, які я викинула геть, ступивши на лісову дорогу–серпантин.

Причина №2 Блакитні очі

Кришталево чисті і по-зимовому холодні, вони кинули мені виклик. Ну що ж, глибокий вдих і… Це вперше за два дні походу я купаюсь. У льодовиковому озері. От на що здатна дівчина, яка востаннє бачила душ сорок вісім годин тому. Жартую. Мене просто зачарували крижані очі Карпат – я добровільно тонула, потопала, покохала Апшинець.

Причина №3 Кучеряві вершини

Звук дзвіночка і запах вовни чомусь додають мені сил. Раз вівці видерлися на висоту вісімнадцять сотень метрів, то і я зможу. Другого дня наша група підкорила Близницю – найвищу точку гірського масиву Свидовець. Щоправда, без рюкзаків, новачкам усе ж можна зробити поблажку. Як вільно дихається на вершині! На висоті 1880 метрів відчула себе володаркою світу. Згодна, згодна, трохи зазнайкувато, проте коли світ на долоні – як іще себе почувати?
А навколо білі кучері овечок. Чи хмар?..

Причина№4 А за деревом – дерево

А за другим – деревом цілий світ. Особливий, смерековий, незвіданий і тому такий привабливий. Рюкзак уже став частиною мене. От ми стрибаємо через потоки води, продираємося крізь хащі, котимося з висланих хвоєю пагорбів. А щоб розважити людей у дорозі, наш провідник Вася розповідає історії про вовків та повітруль – це щось на кшталт мавки-маніяка. Молюся, щоб уночі не захотілося «до вітру»

Причина №5 Трешові дні

Чесно, якби в той момент мене спитали, чи піду іще у похід, мій погляд убивці красномовно пояснив би все краще за слова. Вже друга штормівка промокла наскрізь: зсередини – від поту, ззовні – від нестерпного дощу. Дві години надважкого підйому – і ми на вершині, а навколо клятий туман! І вітер, пронизливий вітрюган, від якого не сховатися ніде. Позаду Вася співає веселі пісні, а я проклинаю все на світі: дурну альпійку, ідіотський дощ і цей лихий день.
«Народ! Ідіть сюди», – кричить наш провідник, а далі – як в тумані. Дірява колиба. Буржуйка. Багаття. Кілька ковтків карпатського чаю. Найліпший день у моєму житті.

Причина №6 Вогонь

Увечері вогонь особливий. Він палає не лише під великим казаном із майбутньою вечерею, а й набагато вище. Набагато – тобто на мільярди світлових років, десь за межею нашої уяви. Це я про зорі, які теж особливі в тому краї.

Причина №7 Банош

Я не розповім вам, що таке банош, бо їсти його мають право тільки люди, що вміють ставити намет, митись у крижаній воді, розводити багаття під час зливи  йспівати кумедним голосом «Ой там, на гоорі»…А він ну дууже смачний, повірте.

30.01.2017 р.


Походы для тех, кто отдыхает с природой Екскурсии для тех, кто ищет отдых на викенд