Похід Румунією: хребет Родна

Відгук про похід: ПОХІД РУМУНІЄЮ: ХРЕБЕТ РОДНА
Автор: Павло Харамбура, 30 років
м. Львів

Перед лонгрідом спершу хочу подякувати команді компанії ПройдиСвіт Василь Сулятицький (Vasyl Sulyatytskyi), Володимир Сулятицький, Мар'яна Слуцька (Mariana Slutska) за прекрасний відпочинок (ви за нас подумали про все) Та друзям Olena Grygorchuk та Ruslan Grygorchuk за те що витягнули мене в поїздку.

А тепер про саму поїздку. Стартували ми зі Львова, добралися до Івано-Франківська, там нас вже чекав комфортний бус який довіз нас в Солотвино до кордону. Перетин кордону через піший перехід зайняв 25-30 хв, далі ми пересіли в наступний бус який нас вже чекав, заїхали поміняти гроші на місцеву валюту і поїхали в місто Борша (близько 2-х годин їзди) В Борші 15 хв перейшлися до кемпінгу. Взагалі більшість людей малює в уяві кемпінг як величезне місце стоянки для туристів, так от в Борші все не так)) Кемпінг це звичайне подвіря в приватному будинку в якому ви розкладаєте палатки, на подвірї велика бєсєдка з мурованим мангалом, газовою плитою, великим столом, електрочайником та трьома розетками. Збоку є холодильник, душ, туалет та умивальники. Ночувати було дуже комфортно, так як я зайняв собі диван прямо в бєсєдці).

На наступний день поснідали і погнали вгору, 30% підйому асфальтом до жіночого монастиря, а потім грунтовою дорогою до самого озера Лезер. Біля озера ми отаборилися, покаталися на снігу, зварили вечерю, а потім Taras Moroz вирішив розкласти палатку після чого почалася маленька буря, за 30 секунд погода з сонячної змінилася на суцільну хмару з вітром і дощем (відео нижче).

   ​

Наступного дня спакувалися і почали набір висоти. Доволі швидко взяли найбільшу висоту за весь похід гору Петросул, далі рухалися по хребту чередуючи підйоми і спуски. Добралися до місця стоянки і тут знову Taras Moroz вирішив розкласти палатку ))) Повалялися на карематах, побавилися в крокодила, зготували вечерю.

Наступного ранку сніданок і вперед по хребту) Мозок тільки і встигав записувати краєвиди)) Так як погода нам сприяла (було пасмурно, але без дощу) то нам вдалося подолати трохи більшу відстань ніж було заплановано відповідно ми зупинилися в мальовничому місці біля водоспаду Кайлор.

Стандартно повечеряли, поспали, поснідали і через півтори -дві години переходу вже були в Борші, маршруткою добралися в центр, поїли піци, докупили в дорогу все що нам треба було і поїхали в сторону кордону, ще по дорозі заїхали на веселий цвинтар. Кордон так само перейшли швидко, поки переходили то знайшли житло в Солотвино, поселилися, сходили поплавати в солоних озерах, на наступний день за нами приїхав бус і завіз в Івано-Франківськ, а далі вже всі попрощалися і розїхалися((( 

П. С. загалом похід буде комфортним якщо Ви не повний загиблик, бо рюкзак таки важить, і набирати висоту таки треба. Уважно читайте список речей в похід, лишніх речей там немає. Будьте готові що до вашого наплічника ще добавлять 4 кг харчів, також з собою Ви ще берете воду (літрової пляшки впринципі хватає) Вода на маршруті тільки на стоянках тому розраховуйте носити з собою денний запас для пиття. Цукерки на маршруті роздають не просто так, вони швидко докидають Вам енергії, не бійтеся поправитися, так як ця енергія одразу зпоживається організмом.

Загалом просто слухайте організаторів і все у Вас буде добре)) Всім рекомендую ПройдиСвіт та цей похід)) До нових зустрічей)

18.06.2018 р.